ЗАБУР’Я́НЮВАТИ, ює, недок., ЗАБУР’Я́НИТИ, ить, док., перех. Виростаючи, покривати, засмічувати що-небудь (про бур’ян). Розростаючись у подах, молочай лозовий забур’янює їх і знецінює посовища та сіножаті (Рослин. Нижн. Придніпр., 1956, 75).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 33.