ЗАБІГА́ННЯ, я, с. Дія за знач. забіга́ти. Рішуче борючись проти всякої рутини, чіпляння за старі, віджилі форми, [Комуністична] партія разом з тим виступає проти забігання вперед, проти впровадження таких економічних форм господарських зв’язків, для яких ще не дозріли умови (Ком. Укр., 4, 1961, 39).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 22.