ЗАВ’Я́ЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ЗАВ’ЯЛИ́ТИСЯ, в’я́литься, док.
1. Робитися, ставати в’яленим, сухим. Махорка, зібрана після дощу, погано зав’ялюється і гірше сохне (Техн. культ., 1956, 342).
2. тільки недок. Пас. до зав’я́лювати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 65.