ЗАВАЖКИ́Й, а́, е́. Надмірно важкий. Як же вона додибала аж сюди своїми хворими ногами, як донесла цю, заважку для неї, торбину на своїх згорблених старечих плечах? (Збан., Єдина, 1959, 157); Ні робота, ні наука не були заважкими для його Івана (Стельмах, Правда.., І961, 233).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 35.