ЗАВАНТА́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заванта́жити. Діставши з валізки добре завантаженого портфеля з полотнищами ескізів, проектів і планів, він довго лишався за столом (Коцюба, Нові береги, 1959, 13); Мама була дуже завантажена на роботі (Ів., Таємниця, 1959, 91); Радісно бачити, що після завантаженого працею літа сидять вечорами в клубі хлопці й дівчата, слухають на заняттях політшколи біографію Леніна (Кучер, Дорога.., 1958, 18).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 37.