ЗАВАНТА́ЖУВАЛЬНИЙ, а, е. Признач. для завантажування. Домішки.. викидаються на викопане поле, а чисті бульби надходять з перебирального стола на завантажувальний транспортер (Хлібороб Укр., 8, 1963, 25); Крізь отвори завантажувальних вікон [мартена] видно, як у шаленій боротьбі закипає і піниться метал (Рад. Укр., 15. VII 1962, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 37.