ЗАВА́РЮВАТИСЯ, юється, недок., ЗАВАРИ́ТИСЯ, а́риться, док.
1. Настоюватися в окропі (про чай і т. ін.); // Набувати готовності (після заливання окропом або варіння).
◊ Завари́лася ка́ша див. ка́ша.
2. перен. Назрівати або починатися (про якусь неприємну, складну подію, справу). — Поки не пізно, тобі треба тікати звідси. Зараз тікати. Тут заварюється, бачу, щось гірше за холеру (Кол., Терен.., 1959, 65); Лист не заспокоїв, а скоріше посилив тривогу Борового. Щось там у колгоспі.. заварилося (Грим., Незакінч. роман, 1962, 186); — Тепер така. війна заварилася, що для твоїх співаночок навряд чи знайдеться час (Тют., Вир, 1964, 284)
3. тільки недок. Пас. до зава́рювати 1, 3.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 38.