ЗАВЕ́ЗЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до завезти́. Іде над берегом рибак, — Місцевий, не завезений, — Сіткою рибальською підперезаний/ (Нех., Ми живемо.., 1960. 104); І дома [у бійця], в кишлаку, в пекучім Казахстані росте у рівчаку, у синьому тумані, з донбасівських степів завезена в торбині, з землі, де бій кипів, одломана ожина (Рудь, Дон. зорі, 1958, 32); // заве́зено, безос. присудк. сл. — А що старі люди не бачили її [філоксеру], ..так це тому, що лиш недавно завезено в Бессарабію шкідника цього з-за кордону на лозах виноградних (Коцюб., І, 1955, 203).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 41.