ЗАВИДНІ́ТИСЯ, і́ється, док. Стати видним, показатися здалека. Завиднівся широко розложений огонь на «Глухім острові» (Фр., VIII, 1952, 199); Зі степу вже завиднівся Гаркушин вітряк (Гончар, II, 1959, 218).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 47.