ЗАВРУ́НИТИСЯ, иться, док. Покритися врунами (у 1 знач.); зазеленіти. По кількох тижнях.. заврунилось густе жито (Мушк., Серце.., 1962, 54); — Приїздіть до нас, товариші письменники, коли зацвітуть сади і поля завруняться зеленими сходами (Літ. Укр., 10. IV 1962, 1); Гілля дикого винограду заплелося густою сіткою і заврунилося зеленим острівцем на червонястій стіні високого будинку (Хижняк, Тамара, 1959, 5); Ледь-ледь заврунилась трава. Синіють гори, злегка зазеленіли полонини (Турч., Милана, 1950, 5).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 61.