Слово "загальний" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ЗАГА́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Який стосується, торкається всіх, усього, поширюється на всіх, на все в цілому. — Виясни господареві, в якого зрубано виноградник, що це зроблено для загального добра, для забезпеки сусідніх виноградників від зарази! (Коцюб., І, 1955, 201); Милевський робить загальний поклін і кидається за Санею помогти їй одягтись (Л. Укр., II, 1951, 37); У дев’ятсот чотирнадцятому році, його покликали на війну в перший же день загальної мобілізації (Вільде, Сестри.., 1958, 117); Здійснення радянських пропозицій про загальне і повне роззброєння принесло б радість і полегшення в кожну сім’ю (Наука.., 2, 1960, 7); // Який охоплює все, всіх. Несподівано серед загальної тиші луснув пістолетний постріл (Гончар, III, 1959, 121); Нарешті секунда загального оціпеніння пройшла (Тют., Вир, 1964, 96).

Зага́льний зо́шит (зши́ток) — товщий від звичайного зошит. Комісар подав професорові загального зошита (Кучер, Чорноморці, 1956, 134); Зага́льний страйк — організоване припинення роботи робітниками однієї або кількох галузей промисловості всієї країни як форма боротьби трудящих капіталістичних країн за свої політичні та економічні права; Зага́льні збо́ри — збори всіх членів якогось колективу, організації. Увечері в Івчанці відбулися загальні збори місцевої організації РСДРП(б) (Стельмах, II, 1962, 188).

2. Признач. для спільного користування кількома, багатьма. У загальному, тісно набитому пасажирами вагоні, стояв гомін, чулися збуджені голоси (Кучер, Голод, 1961, 383); Відчинились двері, і Михайло Михайлович пройшов через загальну кімнату до телефону (Сміл., Пов. і опов., 1949, 44).

3. В якому беруть участь усі присутні. Зараз вийшов Балабуха, й розмова стала загальною (Н.-Лев., III, 1956. 217); Годі було щось добрати в цьому загальному лементі (Донч., III, 1956, 14); Загальне бенкетування мало в собі щось чарівниче. Юнаки оглядалися на всі боки, забувши про все на світі (Довж., І, 1958, 228); // Який виявляється всіма, який виходить від усіх. За загальним визнанням і учнів, і вчителів, першим учнем у класі став Гришко Саранчук (Головко, II, 1957. 262); Хома, який умів з кожного покепкувати, водночас викликав і загальну симпатію до себе своїм гумором та затятим колективізмом (Гончар, III, 1959, 230).

4. У повному обсязі, у повній кількості, в цілому; весь. Віку були [дівчата] не зовсім похилого — близько шести десятків літ, коли брати загальну суму їхніх років (Ю. Янов., II, 1954, 83).

5. Який містить лише головне, суттєве, без подробиць; основний. Отже доводиться Вам [М. М. Мочульському] обмежитися тими загальними відомостями, які я подав був Вам у попередніх листах (Коцюб., III, 1956, 292); Роман.. з дивною кмітливістю навчився ловити загальний зміст чужих мов (Гончар, III, 1959, 145); // Який стосується основ чого-небудь, охоплює всі основні сторони чогось. Загальна фонетика; Загальна хімія; Загальний курс фізики; // у знач. ім. зага́льне, ного, с. Те, що становить суть, основу чого-небудь. Поняття виникає внаслідок закріплення в мозку людини найменш змінного, стійкого, загального, тобто Істотного в явищах дійсності (Рад. психол. наука.., 1958, 102;).

У зага́льних ри́сах — у короткому викладі, без подробиць.

6. Який не має спеціального, фахового ухилу, спеціального призначення. Смикалов був студент заочного вишу, його завдання було прищеплювати комунарам загальні знання (Мик., II, 1957, 502); Юрій Юрійович розумів, що такий огляд газет може дати учням і загальний розвиток (Донч., V, 1957, 393).

Зага́льна осві́та — освіта, що дає знання з багатьох дисциплін без фахової підготовки. — Зараз іду в бій. А вас забираю з собою рядовими на два тижні. Там ви побачите, мою освіту, загальну і військову (Довж., І, 1958, 201).

7. Позбавлений конкретності, схематичний, абстрактний. Я вигукував на мітингах загальні фрази і радів.., що вже все цілком ясно, що земля у селян, фабрики у робітників (Довж., 1, 1958, 15), Хіба не вина поетів старшого покоління в тому, що появилося багато віршів загальних, верхоглядних? (Мал., Думки.., 1959, 31).

8. грам., філос. Який сприймається як відображення багатьох однорідних предметів, явищ і т. ін. Загальний іменник; Загальне поняття.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 67.