ЗА́ГЛУ́ШКА, и, ж.
1. Пристрій, признач. для закривання отвору в будь-якому приладі, апараті, машині. Машиніст заліз до будки, звиклим оком оглянув запобіжні заглушки, ..зазирнув у топку (Панч, II, 1956, 473).
2. Пристрій для зменшення, усунення шуму, гуркоту.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 80.