ЗАГНІ́ЗДИ́ТИСЯ, і́зди́ться, док.
1. Зробити, знайти собі гніздо в якому-небудь заглибленні, дуплі і т. ін. В дуплі тої верби загніздилася чорна Гадюка (Фр., IV, 1950 74).
2. перен. Міцно вселитися, закріпитися, запанувати. Єзуїтська шкільна драма загніздилася у нас в Київській Могилянській академії, де перетривала аж до кінця XVIII в. (Фр., XVI, 1955, 216); — Тяжкі часи настали в родині Івана по смерті газди. Загніздилось безладдя, спливали гаразди, продавались царинки одна по одній (Коцюб., II, 1955, 312).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 81.