ЗАГО́ЙКАТИ, аю, аєш, док., діал.
1. неперех. Почати гойкати. Рвучко озирнулися обидва. В лісі.. раптом по-турецькому загойкали збройні вершники (Ле, Хмельницький, І, 1957, 193).
2. перех. Зневажити, осміяти кого-небудь. Боринця обступили з усіх боків. Його затюкали, загойкали, зробили людським посмішищем, що він, мовляв, за малу корівчину хоче взяти такі великі гроші (Чорн., Визвол. земля, 1950, 28).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 83.