Слово "заголовний" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ЗАГОЛО́ВНИЙ, а, е. Який служить заголовком, для заголовку. Заголовна буква (літера) — велика буква в слові па початку якогось тексту, розділу, абзацу. Книжкова мініатюра [на Україні в XIV-XVI ст.] збагатилася не тільки чисто художньо. В ній з’явились жанрові мотиви з введенням, в «ініціали» (заголовні букви) зображень людей, що передають місцевий типаж і побут (Іст. УРСР, 1, 1953, 176); Заголовна роль — роль дійової особи, ім’ям якої названо п’єсу, сценарій фільму. Успіхові фільму «Тарас Шевченко» сприяла.. блискуча гра видатного актора українського театру й кіно Амвросія Бучми у заголовній ролі (Вітч., 3, 1964, 167).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 83.