ЗАГРИМУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. Накладаючи на себе грим, змінити свою зовнішність. Едіт ще раз оглянула себе в дзеркалі й звернулася до Люби Соколової, яка сиділа, чекаючи, поки артистка загримується (Собко, Запорука.., 1952, 197); // ким. Гримуючись, зробитися схожим на кого-небудь. Одного разу присмерком ми з товаришем одягнулись та загримувались жебраками-п&́8242;яницями і пішли на станцію (Моє життя в мист., 1955, 50).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 93.