ЗАГУ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАГУСТИ́ТИ, ущу́, у́стиш, док., перех.
1. Робити що-небудь густим, густішим, ніж звичайно, потрібно (про рідину, розчини і т. ін.).
2. Розміщувати однорідні предмети густо, близько один біля одного. При використанні волокуш для соломи в них загущують штаби і підсилюють задню стінку (Колг. Укр., 7, 1957, 19); Посіви загустили, тому що в гнізда висівали не по дві-три зернини [кукурудзи], а по п’ять і більше (Рад. Укр., 29. І 1963, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 101.