ЗАДИКТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., рідко,
1. перех. і без додатка. Почати диктувати.
2. перех., розм. Визначити, продиктувати. Задиктували добу арешту, хмиз одібрали та й замикають мужика у холодну (Мур., Бук. повість, 1959, 4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 108.