Слово "задник" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ЗА́ДНИК, а, ч.

1. Задня частина взуття, до якої може прикріплюватися каблук. Я збиваюся з ноги. Хтось наступає мені на задники, лається, але я не можу на все це реагувати (Кол., На фронті.., 1959, 29); Чоботи з високим задником.

2. театр. Декорація, розміщена на задньому плані сцени; задня частина декорації. Декорація — хата і тин, ворота на вулицю. На заднику — село, оте, що малював Яшко (Головко, І, 1957, 314).

3. розм., рідко. Задня частина воза, гарби і т. ін.; решітка. Інші [козаки] варили на кабицях кашу, а ще інші мережили ярма, люшні і задники на гарбах (Панч, Гомон. Україна, 1954, 250).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 112.