ЗАДОВОЛЬНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ЗАДОВОЛЬНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., перех.
1. Виконувати чиї-небудь вимоги, бажання, претензії і т. ін. Юний читач справедливо вимагає, щоб література задовольняла його запити всіма своїми багатющими творчими засобами (Літ. газ., 17.У 1951, 1); — А я таки бажала б послухати книжки на нашій мові! — нарешті додала Марта. Швидко після того довелося мені те жадання Мартине задовольнити (Мирний, IV, 1955, 339); Колишня феодальна або цехова організація промисловості не могла вже задовольнити попиту, що зростав разом з новими ринками (Комун, маніф., 1947, 15); // Забезпечувати, вдовольняти кого-небудь, даючи щось бажане, потрібне в достатній кількості, до повного задоволення. Партія і уряд докладають всіх зусиль, щоб повною мірою задовольнити постійно зростаючі матеріальні і культурні потреби трудящих (Тези про 300-річчя возз’єдн.., 1954, 28); // Угамовувати, заспокоювати якісь почуття, прагнення і т. ін. Жадібно припав [Денис] до холодної, як лід, чистої, свіжої води і довго пив її.., не в силах задовольнити своєї жаги (Тют., Вир, 1964, 244); Звірі полювали один на одного, дрібнота рятувалася від хижаків, хижаки докладали всіх зусиль, щоб.. упіймати й задовольнити свою хіть до їжі (Донч., II, 1956, 43); Знову старий свавільник потяг немовля дихати повітрям або ще кудись, щоб тільки задовольнити свій егоїзм, лишитися з онуком на самоті! (Ю. Янов., II, 1954, 109).
2. Викликати у кого-небудь почуття задоволення чимось. Лижний спорт раптом перестав його задовольняти (Сміл., Зустрічі, 1936, 204); Нарада ця не те щоб задовольнила Васюту, а просто не залишила в ньому прикрого почуття (Шовк., Інженери, 1956, 417); Слідчий придивився до Рубана, пізнав, і слідчого це задовольнило (Ю. Янов., І, 1958, 110).
3. Бути, виявлятися відповідним до чиїх-небудь вимог, сподівань. Опріч того, прохав би позволити мені змінити деякі вислови, коли вони не задовольняють з лексичного боку (Коцюб., III, 1956, 244); Перевірені гібриди, якщо вони задовольняють усі вимоги, що ставляться до сорту, розмножуються у великій кількості.. і передаються виробництву (Юним мічур.., 1955, 59).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 113.