ЗАДРА́ЄНИЙ, а, е, спец. Дієпр. пас. мин. ч. до задра́їти. В каюту вскочив матрос перевірити, чи добре задраєний ілюмінатор (Донч., III, 1956, 221); Вранці в місто Айсборн на повному ходу влетів маленький броньовий автомобіль. Усі люки його були міцно задраєні (Собко, Серце, 1952, 71).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 114.