ЗАЖАДА́ТИ, а́ю, а́єш, док.
1. Висловити бажання, захотіти, побажати .чого-небудь. Стиснувши кулаки й щелепи, він аж затремтів від припливу волі. Він зажадав подвигу, захотів побрататися з перемогою (Довж., І, 1958, 345); Наприкінці зборів колгоспники зажадали почути від комсомольців, що робиться в «буржуйських краях» (Донч., II, 1956, 62).
2. Поставити вимогу, примусити, настійно запропонувати, наказати щось зробити. Приймаючи командування, Щорс зажадав, щоб загін семенівців, до якого пролізли анархісти, очистив свої лави (Скл., Легенд. начдив, 1957, 27); Виставивши дозорця, бійці всією купою розташувалися в тіні під коморами і, зголоднілі, змучені, зажадали від хазяїна, щоб виніс чого-небудь підкріпитися (Гончар, II, 1959, 282).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 120.