ЗАЖИРІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. Зробитися, стати дуже жирним. Осміяний циган зупиняв коня, веде його за повід, сам сміється, посилаючи прокльони своєму коневі, який буцім-то зажирів від вівса, зледащів без роботи і тому ледве волочить ноги (Чаб., Балкан. весна, 1960, 337); Зажирів їжак восени
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 123.