ЗАЗЕ́МЛЮВАЧ, а, ч., ел., радіо. Будь-який металевий провідник у вигляді труби, пластини, дроту, що використовується для заземлення. Глибинними заземлювачами є вертикально забиті стальні труби діаметром 30-40 мм з товщиною стінок 2-4 мм, довжиною 2-3 м (Сіль. лінії електропередачі, 1956, 86).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 127.