ЗАЗИ́МОК, мку, ч., діал. Заморозок. — Стару хату розвалили, нову — не вкрили… близько зазимок, а я тулюся по-циганському під грушею (Рудь, Гомін.., 1959, 68); А весна нині нерівна. Після ранкових зазимків несподівано війнуло теплом (Рад. Укр., 12.IV 1961, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 127.