ЗАКАПЕ́ЛОЧОК, чка, ч. Зменш, до закапе́лок. [Тетяна:] Страва стоїть в комірці під боднею, а запіканка там, ..в закапелочку… (Котл., II, 1953, 55); Скоро Семен вийшов з хати, молодиці — цікаві, як усі молодиці — метнулись оглядати кожний куточок у хаті, кожний закапелочок (Коцюб., І, 1955, 47).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 139.