ЗАКАРВА́Ш, а, ч., розм. Те саме, що облига́ч. У нього срібними позументами були вишиті навіть лампаси на штанях і закарваші та хлястик на шинелі (Смолич, V, 1959, 32); У закарваші капітанського мундира в Івана Петровича лежить аркуш паперу (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 6).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 139.