ЗАКА́ЧАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до закача́ти. Діловито проходила [Анеля] з кухні через столову й назад в білому фартушку, з злегка закачаними рукавами (Коцюб., II, 1955, 248); На ньому злинялий від сонця, невідомого кольору картуз.. і закачані до колін штаненята (Донч., V, 1957, 7).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 140.