Слово "заклинання" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ЗАКЛИНА́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. заклина́ти

2. За марновірними уявленнями — усталена словесна формула, звичайно супроводжувана відповідними діями, що має магічну силу; замовляння. Знахарка перехрестила, покропила свяченою водою вікна, двері. Прошептала якесь заклинання (Є. Кравч., Бувальщина, 1961, 36); В основі магії лежала віра первісних людей в те, що з допомогою заклинань та обрядів можна впливати.. на хід явищ і подій в навколишньому світі (Нар си стар. іст. УРСР, 1957, 21).

3. Те саме, що проклі́н. Яких тільки заклинань, погроз і репресій не вживали [німці], скільки лиха зазнали робітники за повільність ремонту! (Ле, Мої лист 1945, 217).

4. перен. Настійне прохання, благання.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 148.