ЗАКОЛИ́СУЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до заколи́сувати. Клумби горять розмаїтими барвами квітів. І тишина довкола, заколисуюча тишина (Цюпа, Назустріч.., 1958, 371).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 153.