ЗАКОНОМІ́РНО. Присл. до закономі́рний. Соціалістична революція знаменувала величезний переворот в суспільному бутті людей, вона закономірно породила і найглибшу зміну в їх свідомості, моралі, в їх ставленні до суспільства і один до одного (Рад. Укр., 29.IX 1957,1); Розповідаючи про справжні події громадянської війни, Ю. Смолич закономірно звертається до тих персонажів, що реально існували, до справжніх організаторів і героїв визвольної боротьби (Рад. літ-во, 3, 1957, 9); // у знач. присудк. сл. Закономірно, що країна перемігшого соціалізму першою відкрила еру використання атомної енергії для мирних цілей, першою проклала шлях у космічний простір (Програма КПРС, 1961, 14).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 157.