Слово "закоренілий" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ЗАКОРЕНІ́ЛИЙ, а, е.

1. Який міцно встановився, усталився; застарілий (про звичку, звичай і т. ін.). Скільки, дійсно, треба було витратити сил, щоб переконать, витравить з Казанка закоренілі в ньому дрібновласницькі забобони (Крот., Сини.., 1948, 44).

2. Який не піддається виправленню, перевихованню; затятий, запеклий (про людей). [Кіндрат Антонович:] І закоренілому душогубові суд дає способи виправдатись, а ви, не знаю вже по якому закону, хочете мене судити! (Кроп., II, 1958, 283); Реальність наших планів нині змушені визнати навіть найбільш закоренілі зарубіжні песимісти (Ком. Укр., 1. 1959, 31).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 159.