ЗАКРЕ́СЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАКРЕ́СЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Викреслювати, знищувати однією чи кількома рисками написане або намальоване. Креслить він її [назву газети] дуже довго, закреслює і знову креслить (Мик., II, 1957, 54); Яринка схаменулась і ретельно закреслила останнє речення (Донч., IV, 1957, 16)).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 164.