ЗАКРИВЛЯ́ТИСЯ, я́ється, недок., ЗАКРИВИ́ТИСЯ, и́виться; мн. закри́вляться; док. Загинатися, робитися непрямим, нерівним.
◊ Закривля́тися (закриви́тися) на до́бре, безос. — налагоджуватися (про справи). Уже оце з весни стало ніби на світ благословлятися. Пригадувалися останні події в околиці і в себе в слободі. Еге ж, так уже ніби на добре закривлялося (Головко, II, 1957, 320).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 166.