Слово "закрутитися" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ЗАКРУТИ́ТИСЯ1 див. закру́чуватися.

ЗАКРУТИ́ТИСЯ2, учу́ся, у́тишся, док.

1. Почати крутитися, рухатися, обертаючись, обертом. Світ ще не блимне, а ти підіймаєшся, — Гайда — машину верти! З грюком колеса закрутяться, Ріже повітря, свистить (Граб., І, 1959, 491); Несамовито закрутився маховик (Ю. Янов., IV, 1959, 31); * Образно. Думи колесом закрутилися в голові Романовій (Коцюб., І, 1955, 105); // Набути кругового руху. Вода закрутилась чорториєм (Епік, Вибр., 1958, 169); // Почати швидко рухатися, обертаючись, кружляючи. То ж панночка в веселому танці закрутилась (Л. Укр., І, 1951, 6); Він [шаман] закрутився жвавіше, руки й ноги заскакали, як у дерев’яного паяца, що його шарпають за нитку (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 168); Кінь закрутився дзигою а потім враз рвонувся і стрілою полетів до нас (Збан., Крил. гонець, 1953, 11); Спалахнув перший танк, з крутився на одному місці (Кучер, Чорноморці, 1956, 372); // перен. Почати проходити, протікати активно, в швидкому темпі. З того часу життя Арсена Черкашина закрутилося, завертілося, швидко мчало вперед (Дмит., Розлука, 1957, 163); // безос. Зовсім була засмутніла артіль! Прийшла енергійна людина, стала на чолі комуністів, ..зібрала, запалила комсомольців, і закрутилось… (Вишня, І, 1956, 410).

◊ В голові́ закрути́лось (закру́титься) в кого, кому;

Голова́ закрути́лась (закру́титься) чия, в кого, кому — про стан запаморочення. Так я заїхала до Станіслава, а поки вилізла, поки ніччю до свахи дотюпала, то так прислабла, що аж мені в голові закрутилося (Кобр., Вибр., 1954, 27); Чим дальш їдеш, тим краща врода; пішли і долинки з прогалинами, як рута, зеленими, і яри з проваллям, що як глянеш, то у голові закрутиться (Стор., І, 1957, 76); Закрутилась, заходила кругом моя голова, захиталися ноги… чую — от-от упаду… (Мирний, І, 1954, 94);

Закрути́тися в оча́х (пе́ред очи́ма); Світ закрутився кому — про стан запаморочення, коли здається, що все навколо хитається, робить круговий рух. Голова моя заморочилась, зелений ліс закрутився в очах (Н.-Лев., І, 1956, 68); — Як махоне він мене в один висок! а далі повернеться та в другий!.. — так мені світ і закрутився… (Мирний, III, 1954, 175). Сльо́зи закрути́лися в (на) о́ці (оча́х) в кого, кому — сльози з’явилися на очах, набігли на очі. Гнат узяв сина на руки й довго дивився на нього; сльоза закрутилась йому в оці та гарячою краплею впала на лице дитини (Коцюб., І, 1955, 75); У нього аж сльози закрутилися на очах (Фр., III, 1950, 85).

2. Те саме, що закружля́ти 2. — Чорне страховище, як крюк, закрутилося над їх головами… (Мирний, І, 1954, 359); Закрутилися сніжинки, як веселі комашинки (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 101).

3. Почати віяти, сипатися, щоразу змінюючи напрямок. Закрутиться на морі сніговиця І море з небом зіллється в хао́с (Л. Укр., І, 1951, 161); Закрутився вітер на місці, засвистів та й зник… (Ів.. Дубок, 1950, 16); Вже закрутилася снігова метелиця над розбурканими Гаями (Цюпа, Назустріч.., 1958, 310).

З ві́тром закрути́тися — полинути невідомо куди, зникнути; завіятися. Іде [козак] степом, позирає, Де та доля спочиває; А вона кудись поділась, — Мабуть, з вітром закрутилась (Щог., Поезії, 1958, 137).

4. Почати безладно бігати, рухатися (з переляку, замішання і т. ін.). Попереду ревуть танки, А ззаду гармати, Закрутився фашист клятий — Нікуди тікати (Укр.. думи.., 1955, 498); Тихо, якось по-собачому виснувши, він [Яків] закрутився перелякано по хаті, никнув в один куток, у другий, а потім враз щуром шмигнув в отвір підпіччя (Збан., Ліс. красуня, 1955, 23); Закрутилася стара по хаті, подолком лаву здмухує, мене на покуті коло божниці садовить (Стельмах, І, 1962, 60); // Почати бігати, ходити навколо, поблизу кого-, чого-небудь. Жовніри, що йшли слідком, завернули собак, і вони знов закрутились побіля дуплуватого дуба (Стор., І, 1957, 391); — Ну, спасибі й на цьому, спасибі, дорогенький, — радісно закрутилася [Вереміїха] біля воріт (Стельмах, II, 1962, 287); // Почати швидко повертатися в різні боки. О. Артемій закрутився в екіпажі, неначе йому десь замуляло (Н.-Лев., IV, 1956, 108); Мовчанка солдатів остаточно розлютувала унтера. Він скажено закрутився на місці (Кол., На фронті… 1959, 61).

5. перен., розм. Поринути в яку-небудь роботу, повністю віддатися клопотам; заклопотатися. [Вернигора:] Я за останні дні так закрутився з підготовкою до наради, що і поголитись не мав часу (Корн., II, 1955, 313); Олексій не думав про те, як йому доведеться проводити свято. Він закрутився у повсякденних турботах (Логв., Літа.., 1960. 105).

6. розм. Крутячись (танцюючи або щось роблячи), дуже втомитися. — 0х! Закрутилася я, — промовила [Наташа] і знову закрила очі. — Закрутилася? Напилася! На чорта було стільки пити? — корив він її (Мирний, III, 1954, 279).

7. Пролягти дуже нерівно, маючи вигини, повороти з певного місця. Яр закрутився на всі боки (Н.-Лев., II, 1956, 317).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 170.