Слово "залежаний" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ЗАЛЕ́ЖАНИЙ, а, е.

1. Який ущільнився, став твердим від тривалого лежання. Ранньої весни, коли запарує сизими димками лісова залежана земля, на заснулих бруньках дерев з’являться ледве помітні сліди зростання (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 276); // Який, довго перебуваючи у нерухомому стані, втратив гнучкість або затерпнув, почервонів (про частини тіла). Хома зводиться врешті. Розминає залежаче тіло і ліниво, поволі, весь кострубатий і чорний, відходить у пітьму (Коцюб., II, 1955, 65); Вушка у неї [Галі] були рожеві й прозорі, одне навіть червоне — залежане у сні (Перв., Дикий мед, 1963, 100).

2. Який довгий час не використовується, лежить без ужитку. Нелині очі поволі звикають до зеленкувато-темної сутіні в кімнаті, в якій тхне сирими залежа-ними речами чи нафталіном (Вільде, Сестри.., 1958, 362); Зраділий можливості збути залежані речі, комірник без накладної навантажив колгоспну машину збруєю, провів до воріт (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 47); // Несвіжий або зіпсований унаслідок тривалого лежання, поганого зберігання. І полиняли мої яскраві спогади, як давній, залежаний, цвілий крам (Вас., II, 1959, 31); Тьотя безпорадно тримала на руках свою залежану, побиту міллю корсетку (Гончар, Земля.., 1947, 22); Пахло залежаним сіном, кізяковим димом і солодкими, як цукор, очеретяними листочками (Рудь, Гомін.., 1959, 14).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 181.