ЗАЛИ́СИНА, и, ж. Облисіла частина голови вгору від лоба і скроні. Він був високий, худий і хоч ще зовсім не старий, але з великими залисинами на високому й крутому лобі (Загреб., Європа 45, 1959, 360).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 186.