ЗАЛИЧКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАЛИЧКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док; перех., буд. Покривати стіни споруд; спеціальним матеріалом для міцності або окраси. Він забирав з усіх бетонних установок на тунельних, дільницях готові масиви для обличкування й наполягав, щоб неодмінно й заличкувати похилий тунель (Ле, Міжгір’я, 1953, 266).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 186.