ЗАЛО́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заложи́ти. В книжку палець ааложений, мов закладка (Л. Укр., III, 1952, 15); Перила повні снопів, заложені аж по банти (Фр., II, 1950, 23); Мале віконце ааложене чорним папером (У. Кравч., Вибр., 1958, 390); Дім моїх родичів.. мав перед фронтом чудовий зільник і невеликий, взірцево заложений сад (Коб., III, 1956, 11); Усі почуття, заложені природою в Валерія Голика, виявились зверненими виключно до власної його персони (Довж., Зач. Десна, 1957, 535); Усі його великі помістя були заложені в ломбард (Мирний, IV, 1955, 204); // заложено, безос. присудк. сл. Колись у давнину при закладанні будинків і міст з надією говорили: «Заложено на славу і честь» (Наука.., 10, 1956, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 193.