Слово "заломлюватися" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ЗАЛО́МЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ЗАЛОМИ́ТИСЯ, о́миться; мн. зало́мляться; док.

1. То саме, що зала́муватися 1. Безбородько вперше звернув увагу, що Суліман має оригінальне обличчя. Складалось воно з безлічі простих ліній, що заломлювались під прямими кутами (Вільде, Сестри.., 1958, 421); Гори ніби заломились гостро набік, і на невеличкому рівному клаптикові берега забілів новенький млин (Н.-Лев., IV, 1956, 97); Раптом солдат шпурнув келих під ноги. Руки його конвульсивно заломилися, очі розширилися (Чаб., Балкан. весна, 1960, 32); * Образно. На обличчі [Марії] лежалі скорбота, брови заломились у невимовній тузі (Цюпа Назустріч.., 1958, 142).

2. розм. Провалюватися. Гнався постом засідатель На чиюсь біду; Серед ставу заломився На тонкім льоду (Рудан., Тв., 1956, 109).

3. фіз. Змінювати напрям руху при переході з од ного середовища в інше (про світлові, звукові та інші хвилі). Ультразвуки мають властивість відбиватися і заломлюватися на поверхні поділу двох різних середовищ (Наука.., 8, 1963, 50); Сонячне проміння золотило згори поверхню того повітряного моря, де-де заломлюючися, блискало пурпуром або багровими пасмами (Фр., III, 1950, 92).

4. тільки недок. Пас. до зало́млювати 1, 3. Лромен різної кольоровості неоднаково заломлюються призмою (Курс фізики, III, 1956, 322).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 194.