ЗАЛУЩА́ТИ, щу́, щи́ш, док., діал. Почати лущати; затріщати. Візок загойдався й залущав під ногами академіста (Н.-Лев., III, 1956, 26); Залущали телеграфні стовпи, і боляче залящав розірваний дріт (Епік, Тв. 1958, 367).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 196.