Слово "залюблювати" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ЗАЛЮ́БЛЮВАТИ, юю, юєш і ЗАЛЮБЛЯ́ТИ, я́ю я́єш, недок., ЗАЛЮБИ́ТИ, люблю́, лю́биш; мн., залю́блять; док., перех. і без додатка, перев. із запереч. не, розм.

1. Любити кого-, що-небудь. Здоров’є [здоров’я] своє звела, хирію, а чоловік сього да й не залюбляє, бо сказано: зять любить тещу багату, а чоловік жінку здорову… (Барв., Опов.., 1902, 431).

2. Полюбляти що-небудь робити. Тепер вже сама : промовляє [Катря] слова — не залюбила і других чути — як говорять (Вовчок, І, 1955, 194).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 196.