ЗАМЕ́РЗЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до заме́рзти. Тільки лист, покритий памороззю та замерзлими дощовими краплями, хрущить під ногами (Барв., Опов.., 1902, 123); По збитих, замерзлих грудках гуркотить артилерія (Рибак, Що сталося.., 1947, 79); Овідій був украй здивований, коли побачив, як по замерзлій під час «сарматської зими» річці ходять і їздять люди (Рильський, III, 1956, 133); Змоклі й замерзлі невільники грілися на сонці (Тулуб, Людолови, І, 1957, 187); В полі,.. знайдено замерзлого чоловіка (Гр., І, 1963, 290).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 205.