ЗАМИ́РЕННЯ, я, с., розм. Дія і стан за знач. замири́ти 2, 3 і замири́тися. Тепер був саме той час, коли після деякого замирення починали знову виявлятися перші іскри ворогування (Вас., І, 1959, 237); Місяць тривало замирення, а за день мав знову розпочатися наступ по всьому фронту (Панч, II, 1956, 61).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 209.