ЗА́МИСЕЛ, слу, ч.
1. План певних дій, рішення що-небудь зробити; задум. Та й початися тій пісні, Як билина бає, А не з думки, не з замислу, Як Боян співає (Рудан., Вибр., 1937, 239); [Руфін:] Я думав. ..що я сам на цілий Рим і що мені товаришів немає для замислів моїх (Л. Укр., IІ, 1951, 420); Усе, що намічав, здається, Скінчив. Спочинути б. Так ні ж — Новий вже замисел снується, Новий потрібно брать рубіж (Дор., Тобі народе.., 1959, 63).
2. Провідна ідея, основна думка художнього твору. У «Подвигу розвідника» традиційні елементи пригодницького сюжету.. цілком підпорядковані інтересам виявлення ідейного замислу (Укр.. кіномист., III, 1959, 100).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 209.