ЗАМО́ВЛЕННЯ, я, с.
1. Доручення виготовити, виконати, підготувати або доставити що-небудь у певний наперед визначений строк. Староміський.. дістав замовлення на нових п’ятдесят чіпців і завдаток на матеріал (Фр., III, 1950, 63); — Ми хочемо дати вам замовлення — вишити нам тисячу сорочок (Мик., II, 1957 380); Замовлення для сільського господарства — почесні замовлення, і їх промислові підприємства зобов’язані виконувати достроково (Ком. Укр., 5, 1961, 8).
Роби́ти (виготовля́ти і т. ін.) на замо́влення — робити (виготовляти і т. ін.) що-небудь, виконуючі чиєсь доручення. Валентина взялася переглядати журнали, які підібрала на її замовлення бібліотекарка (Руд., Вітер.., 1958, 72).
2. розм. Замовлена річ. [Мартин (сідав при верстаті):] І де тілько наш майстер подівся?.. Тут пильна робота, партії поприходять по замовлення — що я їм скажу? (Фр., IX, 1952, 361).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 216.