ЗАМОЛОДИ́Й, а́, е́, розм. Молодший, ніж потрібно. — А скільки їй літ? — знов перебила пані. — От, може, вже є з шістнадцять… — Трохи замолода, — сказала пані (Л. Укр., III, 1952, 646); — Файні хлопці, — зауважує один, дивлячись услід офіцерам. — Замолоді тільки (Гончар, III, 1959, 34).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 219.