Слово "замінятися" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ЗАМІНЯ́ТИСЯ1, я́юся, я́єшся і ЗАМІ́НЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ЗАМІНИ́ТИСЯ, міню́ся, мі́нишся, док.

1. чим. Поступатися місцем чому-небудь. Чим більше він наливався супом, тим дальше все бліднішав та білішав, — зло замінялося боязню (Мирний, І, 1954, 283); Реформаційні настрої поволі замінювалися зовсім іншими настроями (Ле, Наливайко, 1957, 26).

2. тільки недок. Пас. до заміня́ти1 , замі́нювати. Партія бореться за більш демократичну пролетарсько-селянську республіку, в якій поліція і постійна армія зовсім усуваються і заміняються загальним озброєнням народу, поголовною міліцією.. (Ленін, 24, 1950, 415).

ЗАМІНЯ́ТИСЯ2, я́юся, я́єшся, док., розм. Те саме, що поміня́тися. — Може, у вас така думка, що я все те покупував? Еге ж, розумні голови! Се, як випродав пшеницю та зосталось щось із мірку, то й ув’язавсь якийсь навіжений крамар: заміняймось та заміняймось! Я й замінявсь, аби одчепитись (Вовчок, І, 1955, 57); // Обмінятися. Молдувани замінялись поглядом — і вмить, немов, зрозумівши один одного, підскочили на місці, пустили віжки, гукнули на коней… (Коцюб., І, 1955, 188).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 211.