Слово "заміряти" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ЗАМІ́РЯТИ див. заміря́ти1.

ЗАМІРЯТИ1, я́ю, я́єш і ЗАМІ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАМІ́РИТИ і ЗАМІРЯ́ТИ, рю, риш, док., перех., спец. Те саме, що вимі́рювати 1. Данило Микитович з техніком заміряв глибину фундаменту (Кучер, Трудна любов, 1960, 407); Берем з глибини вапняків породи, Рельєф заміряєм, вивчаєм грунти… (Дор., Серед степу.., 1952, 79); Від заводу Генріх знову пішов на луки замірити площу скошеного сіна (Чорн., Визвол. земля, 1959, 75); — Захворіла, чи що? — Ні. Я здорова. — То, може, тебе зобидив хто? Ділянку невірно заміряли в артілі чи трудодень неправильно записали? (Тют., Вир, 1964, 159); Юрко закачав рукави, упевнено підійшов до трактора. Заміряв пальне, перевірив електрообладнання, оглянув свічі (Є. Кравч., Бувальщина, 1961, 82).

ЗАМІРЯ́ТИ3, я́ю, я́єш, недок., рідко. Те саме, що заміря́тися2 3. Пріська жила собі на другому краю села і не відала, що Грицько заміряв (Мирний, III, 1954, 59); Сподіваюся, що мені не прийдеться по Вас брати спадків, бо Ви самі будете в силі покінчити те, що заміряєте (Л. Укр., V, 1956, 353).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 212.