ЗАОХО́ЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. заохо́чувати. Правильна постановка внутріпартійного життя, основана на широкій самодіяльності партійних низів, на розвитку і заохочуванні здорової критики,.. — повинна бути неодмінною умовою, на основі якої має розвиватися вся робота по якісному поліпшенню партійних рядів (КПУ в резол. і рішен.., 1958, 296).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 237.